гімназистка

ГІМНАЗИ́СТКА, и, ж. Жін. до гімнази́ст.

— Я таки часом шила. — На годинах «рукоділля», як була ще гімназисткою? — подражнила її знову сестра (Л. Укр., III, 1952, 746);

Ірина Котровцева-Гай, гімназистка шостого класу, поспішала на вечірку (Донч., 1,1956, 391).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гімназистка — гімнази́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гімназистка — -и. Жін. до гімназист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гімназистка — ГІМНАЗИ́СТКА, и, ж. Жін. до гімнази́ст. – Я таки часом шила. – На годинах “рукоділля”, як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра (Леся Українка); Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло!... Словник української мови у 20 томах
  4. гімназистка — Гімнази́стка, -зи́стки, -стці; -зи́стки, -зи́сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)