гінді

Значення в інших словниках

1. гінді — гі́нді іменник жіночого роду мова Орфографічний словник української мови
2. гінді — невідм., ж. див. хінді. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гінді — ГІ́НДІ, невідм., ж. Одна з індійських мов індоєвропейської сім'ї. Праворуч од вхідних дверей на стіні в кожному приміщенні висів аркуш паперу, вправлений у скляну раму. Це був розпис внутрішнього розпорядку, писаний двома мовами – гінді та англійською (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. гінді — 1. мова з індоєвроп. сім'ї мов (індоарійська група індоіранських мов), державна мова в Індії (поряд з англ.); літературна мова з 1-ої полов. XIX ст.; 2. група говірок та діалектів: брадж, кгарі болі, паґарі, раджастані, бґоджпурі та майткілі; авадгі. Універсальний словник-енциклопедія