1. Словник української мови в 11 томах

гіркота

ГІРКО́ТА́, о́ти́, ж. Те саме, що гі́ркість.

Курить пилком і гіркотою віє Від давніх половецьких полинів (Дор., Тобі, народе.., 1959,37);

Не малий уже запас гіркоти збирався на душі (Вас., IV, 1960, 35);

Невдача з оповіданням уже так гостро не хвилювала, лишилась гіркота й утома та ще якесь почуття самотності (Донч., V, 1957, 514).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіркота — гірко́та́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіркота — -оти, ж. Те саме, що гіркість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіркота — ГІРКО́ТА́, о́ти́, ж. Те саме, що гі́ркість. Курить пилком і гіркотою віє Від давніх половецьких полинів (П. Дорошко); Не малий уже запас гіркоти збирався на душі (С. Словник української мови у 20 томах
  4. гіркота — див. сум Словник синонімів Вусика
  5. гіркота — Гіркота, -ти ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Волч. у. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти. Грин. II. 322. Словник української мови Грінченка