гірський
ГІРСЬКИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до гора́ 1.
Веди, доріженько крута, Нас кличе висота, Нехай на всіх гірських шпилях Горить червоний стяг! (Мур., Широка дорога, 1950, 63);
// Вкритий горами, пагорбами; гористий.
На території УРСР водна ерозія грунтів найбільш поширена на.. орних землях та пасовищах передгір-ських і гірських районів Карпат і Криму (Наука.., 8, 1959, 28);
// Який знаходиться, росте або водиться в горах.
Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (Фр., VI, 1951, 12);
Повітря таке запашне од гірських трав, що аж п’янить (Коцюб., III, 1956, 322);
Гірський орел нерухомо завис у піднебессі (Жур., Вечір.., 1958, 266).
∆ Гірська́ хворо́ба — хворобливий стан, викликаний низьким атмосферним тиском (при повітряних польотах, сходженні на гірські висоти і т. ін.).
На висоті близько 4000 м майже в усіх наших піддослідних у тій чи іншій мірі були виражені симптоми гірської хвороби у вигляді швидкої стомлюваності,.. втрати апетиту (Мед. ж., XXIII, 2, 1953, 4).
2. Який входить до складу земної кори або добувається з надр землі.
На Україні є дуже багато кар&́8242;єрів, в яких видобувають різноманітні тверді гірські породи: граніт, пісковик, вапняк, мармур (Наука.., 8, 1958, 22).
∆ Гірськи́й кришта́ль — прозора безбарвна різновидність кварцу, що використовується в радіотехніці, оптиці та ювелірній справі.
Великі родовища різновидності гірського кришталю — п’єзокварцу виявлено в горах Тарбагатаю на сході Казахстану (Рад. Укр., 26.111 1957, 1).
Значення в інших словниках
- гірський — Чим розрізняються слова гірський, гірничий та гірницький? Тим, що передають різні значення. Гірський – прикметник від іменника гора. “Гірський орел нерухомо завис у піднебессі” (Семен Журахович). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- гірський — гі́рський прикметник гірськи́й прикметник Орфографічний словник української мови
- гірський — ГІРСЬКИЙ – ГІРНИЧИЙ – ГІРНИЦЬКИЙ – ГОРИСТИЙ Гірський. Пов’язаний з горами, який знаходиться, водиться або росте в горах. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- гірський — (район) горовий, верховинний, ок. горній, р. гірний; (рельєф) горяний, горовитий, горуватий, сов. гористий. Словник синонімів Караванського
- гірський — [г'ірс'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- гірський — Горный — rock, mountain — Gebirgs… — 1) Прикметник до слова "гора". Вкритий горами, пагорбами; гористий. Який знаходиться в горах. 2) Який входить до складу земної кори, добувається з надр землі. Напр. гірські породи. Гірничий енциклопедичний словник
- гірський — -а, -е. 1》 Прикм. до гора 1). || Вкритий горами, пагорбами; гористий. || Який знаходиться, росте або водиться в горах. Гірська хвороба — хворобливий стан, викликаний низьким атмосферним тиском. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гірський — ГІРСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до гора́ 1. Почалася система численних гірських хребтів (О. Гончар); Не давши сенаторові спочити після важкої дороги через увесь Центральний гірський масив Галії, воєвода римський виклав сутність його місії (І. Словник української мови у 20 томах
- гірський — ГОРИ́СТИЙ (покритий горами, пагорбами), ГІРСЬКИ́Й, ГО́РЯНИЙ, ГОРОВИ́Й рідше, ГОРОВИ́ТИЙ рідше; НАГІ́РНИЙ (про берег). В тому місці.. околиця гориста і скеляста (О. Словник синонімів української мови
- гірський — Гірськи́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гірський — Гірський, -а, -е Горный. Був схожий до гірських розбійників. Левиц. Пов. 13. Словник української мови Грінченка