давньовічний

ДАВНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який існує здавна.

Груні видно — тріщать давньовічні звичаї, молоді сили прагнуть вирватися на широкий світ (Горд., II, 1959, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me