дак

ДАК, спол., діал. Так.

Все теє [панство] гуляще, дак таке випещене! (Вовчок, І, 1955, 107);

— Вона ж, хвойда, як іде вулицею, дак на ній шкура говорить (Ковінька, Кутя.., 1960, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дак — дак іменник чоловічого роду, істота представник давнього народу Орфографічний словник української мови
  2. дак — I спол., діал. Так. II див. даки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дак — ДАК¹ див. да́ки. Словник української мови у 20 томах
  4. дак — Дак сз. 1) Такъ, да, но. Вада б душа в рай, дак гріхи не пускають. Ном. Ой у полі да криниченька, тілько водиця сльозиться, не рад чумак да чумакувати, дак не мусить оплатиться. Мет. 459. «Куди ти, вовче, біжиш?» — «До вдови за поросям.»— «У неї ж одно. Словник української мови Грінченка