даль
ДАЛЬ, і, ж.
1. Простір, що видніється вдалині.
Січовик скинув очима у даль, шукаючи, на якій би йому могилі заночувать (Стор., І, 1957, 334);
Леліє даль, волога і блакитна (Бажан, І, 1946, 283).
2. Що-небудь дуже віддалене; далекий край.
Та поїхав милий в даль. Ой, на серці дівчини печаль (Укр.. лір. пісні, 1958, 248);
Вчені різних країн спільно розкривають таємниці природи.., вивчають незвідані космічні далі (Наука.., З, 1958, 50);
// розм. Велика відстань, віддалення.
— Та як і сам таку даль пройдеш? (Кв.-Осн., II, 1956, 401);
*Образно. Краса ж, сестра з мінливими очима, — Як давній Янус, Літ іржаву даль Вона вдягає у прозорі рими (Рильський, II, 1946, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- даль — -і, ж. 1》 Простір, що видніється вдалині. 2》 Що-небудь дуже віддалене; далекий край. || розм. Велика відстань, віддалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- даль — Далеч, далечина, далечінь, далина, віддаль, віддалина, гін, гони, див. віддаленість, дистанція Словник чужослів Павло Штепа
- Даль — Даль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- даль — див. далечінь Словник синонімів Вусика
- Даль — (Dahl) Йоган Крістіан, 1788-1857, норвезький маляр і графік; працював переважно у Дрездені; пейзажі (студії з натури), картини на релігійні теми і портрети. Універсальний словник-енциклопедія
- даль — ВІ́ДСТАНЬ (простір, який розділяє кого-, що-небудь), ВІ́ДДАЛЬ, ВІДДА́ЛЕННЯ, ДИСТА́НЦІЯ, ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ рідше; ДАЛЬ (велика відстань) розм. Ставали (коні) дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З. Словник синонімів української мови
- даль — Даль, -лі ж. = далечиня. Кв. (Желех.). Словник української мови Грінченка