1. Словник української мови в 11 томах

дальній

ДА́ЛЬНІЙ, я, є. Те саме, що дале́кий 1, 3, 4.

Холодний вітер замітає слід, І хмари застилають обрій дальній (Шер., Дорога.., 1957, 8);

Ідете ви з дальньої дороги, то, може б, випили по чарці? (Кв.-Осн., II, 1956, 57);

Гуркотіли через міст дальні й приміські поїзди (Коз., Сальвія, 1956,180);

Я тебе.. не пам’ятаю, Невідомий друже, дальній друг (Мал., Серце.., 1959, 127);

Юні дні, дальні дні пам’ятливі мені (Сос., Солов. далі, 1957, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дальній — да́льній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дальній — див. ДАЛЕКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. дальній — [дал'н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. дальній — -я, -є. Те саме, що далекий 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дальній — Далекий, далечний, далеченний, далеченький Словник чужослів Павло Штепа
  6. дальній — у (дале́кий) світ; у (дале́кі (да́льні)) світи́. 1. Дуже далеко. Лети ж, сойко, в далекий світ! (І. Франко); Аза щодня сиділа на березі моря .., мабуть, (виглядала) свого судженого, який поплив у далекі світи (Легенди..); Досягши .. Фразеологічний словник української мови
  7. дальній — ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Словник синонімів української мови
  8. дальній — Да́льній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дальній — Дальній, -я, -є Дальній, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальні печери. Левиц. Пов. 348. Словник української мови Грінченка