дальній

ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Євген глянув на далекий берег, який вони недавно покинули (О. Донченко); — Дорога дальня, — каже Коханиха, — і холодний вітер віє; мабуть, притомились (Марко Вовчок); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Неблизький світ Гетьманське. Набив (Чіпка) добре ноги (Панас Мирний); А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (І. Ле); Сади нагоряні, луги відлеглі В бетоні, склі.. Простелять творчості нової тло (М. Зеров); Глибока провінція.

ДАЛЕ́КИЙ (за спорідненістю), ДА́ЛЬНІЙ рідше, ВІДДА́ЛЕНИЙ. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі, або — нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич); Родичі дальні, на п'ятихвилинних фотографіях, понатикувані у рамці до портретів (В. Кучер).

МАЙБУ́ТНІЙ (який настане, буде; який з'явиться, житиме пізніше тощо), ПРИЙДЕ́ШНІЙ, ГРЯДУ́ЩИЙ уроч., ПОТО́МНИЙ поет., ПРИ́ЙШЛИЙ (ПРИ́ШЛИЙ) заст.; НАСТУ́ПНИЙ (який має відбутися, настати); ДАЛЕ́КИЙ, ДА́ЛЬНІЙ (який настане, здійсниться ще не скоро). Приплітав (купець) всюди свою рідню і знайомих, пожари торішні, майбутній кінець світа (Марко Вовчок); Нова людина часто несе в собі дух перемін, прийдешню нашу долю (Вас. Шевчук); Проймає погляд соколиний Віків грядущих далечінь (М. Рильський); Що бачу я в далекому просторі? Прийдешність бачу я, віки потомні (Леся Українка); Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру на прийшлі часи (Марко Вовчок); Розпалена уява Семенова переносить його в пришлі часи (М. Коцюбинський); Захоплений наступною зустріччю з батьками, він, здавалось, став приділяти менше уваги Оксані (Д. Ткач); Людство З безмірним трудом розорало (поле) під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (І. Франко).