1. Словник української мови в 11 томах

даремнісінько

ДАРЕМНІ́СІНЬКО, присл., розм. Зовсім даремно, марно.

Думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого, тільки — коли б він скоріше йшов, а то скільки сили й людей даремнісінько гине (Л. Укр., V, 1956, 164);

// у знач. присудк. сл. Зовсім байдуже.

[Любов:] Вчора помічав.., а сьогодні цілий ранок тобі було даремнісінько! (Л. Укр., II, 1951, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даремнісінько — даремні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. даремнісінько — див. даром Словник синонімів Вусика
  3. даремнісінько — Даремні́сінько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. даремнісінько — Даремнісінько нар. 1) Совершенно даромъ. 2) Совершенно напрасно. Даремнісінько ви, панночко, боялися. КС. 1883. II. 467. Словник української мови Грінченка