дарити
ДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1,2 знач.).
Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Укр.. лір. пісні, 1958, 228).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дарити — дари́ти дієслово недоконаного виду дарувати фольк. Орфографічний словник української мови
- дарити — дарю, дариш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дарити — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- дарити — Дарити, -рю, -риш гл. = дарувати 1 и 2. Словник української мови Грінченка