даровий
ДАРОВИ́Й, а́, е́. Який не оплачується; безкоштовний, одержаний даром.
[Клим:] Шляхи ми добре знаємо, і дарові білети достанемо (К.-Карий, II, 1960, 161);
Колись поміщик феодал Потоцький даровими кріпаками вергав оці камінні брили, догоджаючи примхам молодої дружини Софії (Ле, Право.., 1957, 99);
// Який існує в природі, доступний для безоплатного використання (експлуатації); природний.
— Дарова це сила — електрика, а скільки прибутку дає, полегкості людям! (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 64);
Вітер є одним з дарових потужних енергетичних джерел природи (Наука.., 8, 1956, 38);
Годували качок в основному даровим кормом водоймища (Колг. село, 13.11 1957, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- даровий — дарови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- даровий — -а, -е. Який не оплачується; безкоштовний, одержаний даром. || Який існує в природі, доступний для безоплатного використання (експлуатації); природний. Даровий ефект — прибуток, що його банки отримують від розміщення "безплатних" ресурсів клієнтів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- даровий — 1. дарований, подарований 2. дармовий, безплатний, дурничковий, дурницею, за дурницю Словник чужослів Павло Штепа
- даровий — БЕЗПЛА́ТНИЙ (за який не треба платити грошей, який не оплачується), БЕЗКОШТО́ВНИЙ, БЕЗОПЛА́ТНИЙ (який не потребує оплати, не винагороджується); ДАРОВИ́Й, ДАРМОВИ́Й розм. (одержаний без грошей або іншої оплати, незароблений). Словник синонімів української мови
- даровий — Даровий, -а, -е Даровой. Словник української мови Грінченка