даром
ДА́РОМ, присл., розм.
1. Безкоштовно, безплатно.
Товариство підбивало Чіпку, кому продати хліб — то продати, а даром Грицькові не давати (Мирний, II, 1954, 165);
Клим приступив до вчителя ближче, схилився й додав тихо: — Я даром не схочу (Вас., І, 1959, 99).
2. Не приносячи ніякої користі; марно.
— Нехай-таки я не даром житиму на світі! (Кв.-Осн., II, 1956, 423);
[Батько:] Оті прямії колоски Зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром (Греб., І, 1957, 45).
◊ Да́ром не про́йде кому — без ускладнень (наслідків) і т. ін. не обійдеться (не минеться і т. ін.).
— Не тепер, а в четвер, хоч через год, тільки вже не пройде тобі даром (Кв.-Осн., II, 1956, 177);
Да́ром що, у знач. спол. — нічого що, байдуже що, хоч і.
Бравий був, даром що сирота без батька! (Кв.-Осн., II, 1956, 398).
3. розм. Легко, просто.
Деяких тем я, правда, боялась чіпати.., — ти ж бачила, що й не всякі листи мені даром даються (Л. Укр., V, 1956, 240).
Значення в інших словниках
- даром — правильніше: даремно, задурно «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- даром — да́ром прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- даром — присл., розм. 1》 Безкоштовно, безплатно. 2》 Не приносячи ніякої користі; марно. Даром що у знач. спол. — нічого що, байдуже що, хоч і. 3》 розм. Легко, просто. Великий тлумачний словник сучасної мови
- даром — 1. задарма, дарма, дурно, задурно, безплатно 2. даремно, надаремно, марно, намарно Словник чужослів Павло Штепа
- даром — Безкорисливо, безкоштовно, безплатно, вдармицю, гарма-дарма, дарма, даремне, даремнісінько, даремно, дармо, дурнички, дурничкою, дурнісінько, дурно, завдарім, задаремно, задарма, задармо, задаром, задурно, запівдарма, запівдурно, здарма, надаремне... Словник синонімів Вусика
- даром — БЕЗПЛА́ТНО (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), БЕЗКОШТО́ВНО, ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., ДАРМА́ розм. рідше, ДАРЕ́МНО розм. рідше, ДУ́РНО розм., ЗАДУ́РНО розм., ЗА СПАСИ́БІ розм., ЗА ТА́К (ГРО́ШЕЙ) розм. Словник синонімів української мови
- даром — Даром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Мет. 302. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Чуб. ІІІ. 305. Словник української мови Грінченка