дарування
ДАРУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. дарува́ти 1.
Церква збільшувала своє землеволодіння завдяки даруванням князів і бояр (Іст. УРСР, І, 1953, 63);
3 гнівом розповідає Степан про подорож Катерини II по Україні, про дарування запорізьких земель її фаворитам, позашлюбним дітям, про остаточне закріпачення селян Лівобережної України (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 192).
2. розм. Те саме, що обдаро́вання.
Часто буває, що п’єса ..дає можливість акторам виявити свої дарування (Життя Саксаганського, 1957, 71);
Купрін, зрозуміло, здавав собі справу в тому, які відмінні за своїм характером дарування Діккенса і Кіплінга (Талант.., 1958, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дарування — дарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дарування — -я, с. 1》 Дія за знач. дарувати 1). 2》 розм. Те саме, що обдаровання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дарування — ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм. Словник синонімів української мови
- дарування — Дарува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дарування — рос. дарение безоплатна довічна передача майнових цінностей особою, якій вони належать, у власність іншій особі. Д. є легальним, коли воно оформляється документально в нотаріальній конторі складанням юридичного (дарчого) документа, що називається дарчою. Eкономічна енциклопедія
- дарування — Дарува́ння, -ня с. Дареніе. Словник української мови Грінченка