дарування

дарува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дарування — -я, с. 1》 Дія за знач. дарувати 1). 2》 розм. Те саме, що обдаровання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дарування — ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм. Словник синонімів української мови
  3. дарування — Дарува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дарування — ДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. дарува́ти 1. Церква збільшувала своє землеволодіння завдяки даруванням князів і бояр (Іст. УРСР, І, 1953, 63); 3 гнівом розповідає Степан про подорож Катерини II по Україні... Словник української мови в 11 томах
  5. дарування — рос. дарение безоплатна довічна передача майнових цінностей особою, якій вони належать, у власність іншій особі. Д. є легальним, коли воно оформляється документально в нотаріальній конторі складанням юридичного (дарчого) документа, що називається дарчою. Eкономічна енциклопедія
  6. дарування — Дарува́ння, -ня с. Дареніе. Словник української мови Грінченка