дастьбі

ДА́СТЬБІ, присудк. сл., розм., заст. Бог дасть.

1. Уживається у знач. відмови у чому-небудь.

2. Уживається у знач. заперечення, відсутності чого-небудь.

І Коллара читаєте.. І всі мови Слав’янського [Слов’янського] люду — Всі знаєте. А своєї Дастьбі… (Шевч., І, 1951, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дастьбі — присудк. сл., розм., заст. Бог дасть. 1》 Уживається у знач. відмови у чому-небудь. 2》 Уживається у знач. заперечення, відсутності чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дастьбі — Да́стьбі, дасть-біг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)