дастьбі
да́стьбі
присудк. сл., розм., заст. Бог дасть.
1》 Уживається у знач. відмови у чому-небудь.
2》 Уживається у знач. заперечення, відсутності чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дастьбі — Да́стьбі, дасть-біг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дастьбі — ДА́СТЬБІ, присудк. сл., розм., заст. Бог дасть. 1. Уживається у знач. відмови у чому-небудь. 2. Уживається у знач. заперечення, відсутності чого-небудь. І Коллара читаєте.. І всі мови Слав’янського [Слов’янського] люду — Всі знаєте. А своєї Дастьбі… (Шевч., І, 1951, 333). Словник української мови в 11 томах