дахівка
ДАХІ́ВКА, и, ж., діал. Покрівля; покрівельний матеріал.
Бідна панна Маня .. Якось злітаючи, надпалена дахівка вдарила її в чоло (Коб., III, 1956, 186);
-Купці чужоземні дивувалися з того, що руські теж добре роблять дахівку позолочену (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дахівка — дахі́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- дахівка — Дахі́вка. Черепиця. Виріб машиновий дренівки (в ріжних промірах), трикутники, жолобівки, дахівки, деревлянки, цегли, красовані, формовані (Б., 1904, рекл.); Стережіть ся огня і асекуруйте ся в „Дністрі”! Щороку горять хлопскі міліона неасекуровані. Українська літературна мова на Буковині
- дахівка — -и, ж., діал. Покрівля; покрівельний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дахівка — ПОКРІ́ВЛЯ (те, чим покривають будівлю зверху), ДАХ, ПОКРИТТЯ́, ВЕРХ, КРІ́ВЛЯ діал., ДАХІ́ВКА діал., ПОБІ́Й діал.; СТРІ́ХА (солом'яна, очеретяна). Словник синонімів української мови
- дахівка — Черепиця або інший покрівельний матеріал для даху. Архітектура і монументальне мистецтво