дахівка
ПОКРІ́ВЛЯ (те, чим покривають будівлю зверху), ДАХ, ПОКРИТТЯ́, ВЕРХ, КРІ́ВЛЯ діал., ДАХІ́ВКА діал., ПОБІ́Й діал.; СТРІ́ХА (солом'яна, очеретяна). З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан (Григорій Тютюнник); Парове опалення ставив (дід), дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); — Простінків нарочито не ставили й покриття підперли тимчасовою колонадою (І. Ле); Хороші та великі (будинки), та усе муровані, та верхи зеленою краскою розмальовані... (Г. Квітка-Основ'яненко); В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (С. Тудор); Унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (О. Досвітній); — Нехай буде й стріха. Нехай буде солом'яна, коли своя! (А. Крушельницький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дахівка — дахі́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- дахівка — Дахі́вка. Черепиця. Виріб машиновий дренівки (в ріжних промірах), трикутники, жолобівки, дахівки, деревлянки, цегли, красовані, формовані (Б., 1904, рекл.); Стережіть ся огня і асекуруйте ся в „Дністрі”! Щороку горять хлопскі міліона неасекуровані. Українська літературна мова на Буковині
- дахівка — -и, ж., діал. Покрівля; покрівельний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дахівка — ДАХІ́ВКА, и, ж., діал. Покрівля; покрівельний матеріал. Бідна панна Маня .. Якось злітаючи, надпалена дахівка вдарила її в чоло (Коб., III, 1956, 186); -Купці чужоземні дивувалися з того, що руські теж добре роблять дахівку позолочену (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188). Словник української мови в 11 томах
- дахівка — Черепиця або інший покрівельний матеріал для даху. Архітектура і монументальне мистецтво