дачний

ДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до да́ча².

До гаїв, до пляжів, сонця і води йдуть один за одним дачні поїзди (Сос., Вірші, 1954, 25);

// Який знаходиться, відбувається на дачі.

А надвечір зіходились всі до гурту дивитися наше дачне «кіно» (Вас., II, 1959, 519);

Ніч була тиха, бадьоро чахкав тільки «движок», подаючи в дачні будиночки світло (Козл., Весн. шум, 1952, 100).