двигунець

ДВИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до двигу́н 1.

— Зараз буде світло. У нас свій двигунець (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигунець — двигуне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. двигунець — -нця, ч. Зменш. до двигун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови