1. Словник української мови в 11 томах

двигунчик

ДВИГУ́НЧИК, а, ч. Зменш. до двигу́н 1.

Молодий Платика клопотався коло двигунчика (Мур., Бук. повість, 1959, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигунчик — двигу́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. двигунчик — -а, ч. Зменш. до двигун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови