двоглавий

ДВОГЛА́ВИЙ, а, е, книжн. Те саме, що двоголо́вий.

Ельбрус двоглавий милував мій зір (Гонч., Вибр., 1959, 265).

Двогла́вий оре́л, іст. — державний герб Російської монархії з XV ст. до 1917 р.

Тоді зловісна тінь, як хмара, Од крил двоглавого орла.. На всю Росію налягла (Мас., Сорок.., 1957, 455).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоглавий — двогла́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двоглавий — -а, -е, книжн. Те саме, що двоголовий. Двоглавий орел іст. — державний герб Візантійської імперії, а після її падіння – Московії та Російської імперії (від 15 ст. до 1917 р.). Після розпаду СРСР у 1991 р. є державним символом Російської Федерації. Великий тлумачний словник сучасної мови