двоглавий

двогла́вий

-а, -е, книжн.

Те саме, що двоголовий.

Двоглавий орел іст. — державний герб Візантійської імперії, а після її падіння – Московії та Російської імперії (від 15 ст. до 1917 р.). Після розпаду СРСР у 1991 р. є державним символом Російської Федерації.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоглавий — двогла́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двоглавий — ДВОГЛА́ВИЙ, а, е, книжн. Те саме, що двоголо́вий. Ельбрус двоглавий милував мій зір (Гонч., Вибр., 1959, 265). Двогла́вий оре́л, іст. — державний герб Російської монархії з XV ст. до 1917 р. Тоді зловісна тінь, як хмара, Од крил двоглавого орла.. На всю Росію налягла (Мас., Сорок.., 1957, 455). Словник української мови в 11 томах