двозмінний

ДВОЗМІ́ННИЙ, а, е. Який здійснюється у дві зміни.

Ми запровадили двозмінну роботу доярок (Колг. Укр., 4, 1957, 4);

// Який виконується протягом двох змін.

Він зобов’язався за одну зміну виконувати двозмінне виробниче завдання (Рад. Укр., 26.III 1950, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me