1. Словник української мови в 11 томах

двозначний

ДВОЗНА́ЧНИЙ¹, а, е.

1. Який має два значення.

Треба складати речення з відповідними словами [омонімами] настільки повно, щоб слово не було в даному конкретному випадку двозначним і цим би не затемнювався зміст цілого речення (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 59);

// Який може бути витлумачений у двох значеннях; який має двояке значення.

Він зрозумів уїдливе, двозначне запитання. Воно поцілило в серце нищівним ударом, збило йому пиху (Рибак, Помилка.., 1956, 65);

— Але чи не здається вельможному пану, що цей Сагайдак зайняв досить двозначну позицію? (Тулуб, Людолови, II, 1957, 495).

2. Який має в собі нескромний або непристойний натяк.

Тільки Стасик.. все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (Тулуб, Людолови, II, 1957, 160);

— Моя дружина — свята! — відповів [Підопригора] з гордістю і неприязню: терпіти не міг двозначних натяків і масних розмов (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 62).

ДВОЗНА́ЧНИЙ², а, е. Який складається з двох знаків.

Двозначне число.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двозначний — двозна́чний 1 прикметник неоднозначний двозна́чний 2 прикметник який складається з двох знаків Орфографічний словник української мови
  2. двозначний — (зміст) роздвоєний, жм. гожий на два боки, о двох кінцях, П. суперечливий; (- позицію) невизначений, незрозумілий, загадковий, неясний, не чіткий, туманний, слизький; (жарт) нескромний, сил. непристойний. Словник синонімів Караванського
  3. двозначний — I -а, -е. 1》 Який має два значення. || Який може бути витлумачений у двох значеннях; який має двояке значення. 2》 Який містить нескромний або непристойний натяк. II -а, -е. Який складається з двох знаків. Двозначне число. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. двозначний — НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ рідше... Словник синонімів української мови
  5. двозначний — Двозна́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)