двозначно
ДВОЗНА́ЧНО. Присл. до двозна́чний¹.
Пані якось двозначно всміхнулась і замовкла (Фр., III, 1950, 445);
— Поживеш — побачиш, — двозначно додав моряк (Гур., Новели, 1951, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ДВОЗНА́ЧНО. Присл. до двозна́чний¹.
Пані якось двозначно всміхнулась і замовкла (Фр., III, 1950, 445);
— Поживеш — побачиш, — двозначно додав моряк (Гур., Новели, 1951, 43).