двокольоровий
ДВОКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що двоко́лірний.
— Розкажіть, як ви потрапили до нас? — присовує [воєнком] до себе невеликий листок паперу і нахиляє над ним свій двокольоровий чуб (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двокольоровий — двокольоро́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- двокольоровий — -а, -е, рідко. Те саме, що двоколірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двокольоровий — Двокольоро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)