двоопуклий
ДВООПУ́КЛИЙ, а, е, фіз. Випуклий з двох боків.
Кришталик — це своєрідна двоопукла лінза, яка фокусує промені світла і здатна змінювати свою оптичну силу (Наука.., 4, 1966, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двоопуклий — двоопу́клий прикметник Орфографічний словник української мови
- двоопуклий — -а, -е, фіз. Випуклий з двох боків. Великий тлумачний словник сучасної мови