дворядний
ДВОРЯ́ДНИЙ, а, е. У два ряди.
Дерева в паркових дворядних алеях треба садити рівними рядами (Озелен. колг. села, 1955, 63).
∆ Дворя́дна гармо́нія — гармонія, що має два ряди клавішів.
Хтось, свиснувши, розтягнув на коліні дворядну гармонію (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me