дворяк

Значення в інших словниках

1. дворяк — дворя́к іменник чоловічого роду, істота селянин, що працює у панському дворі іст., розм. Орфографічний словник української мови
2. дворяк — див. дворак. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дворяк — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
4. дворяк — Дворяк, -ка м. = дворак. ум. дворяченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366. Словник української мови Грінченка