1. Словник української мови в 11 томах

двоякий

ДВОЯ́КИЙ, а, е. Який проявляється у двох видах; подвійний.

..всі практичні спостереження над розвитком революційних подій показують нам, що можливий, з точки зору об’єктивних умов, двоякий хід і результат революції в Росії (Ленін, 9, 1949, 36);

— Двояким може бути розуміння суті журналістики (Фр., VI, 1951, 207);

Хмельницький прекрасно розумів двояку мету затіювання ханом походу: збагатитися за рахунок пограбування російського населення і посварити козаків з російським царем (Іст. УРСР, І, 1953, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоякий — (який є в двох видах) подвійний. Словник синонімів Полюги
  2. двоякий — двоя́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. двоякий — -а, -е. Який проявляється у двох видах; подвійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. двоякий — Подвійний, ріжний Словник чужослів Павло Штепа
  5. двоякий — ДВОЯ́КИЙ (який проявляється у двох видах, містить у собі дві сторони, часто суперечливі), ПОДВІ́ЙНИЙ. — Се дві річі зовсім відмінні: краса жіноча і краса природи. Кожда в своїм роді манить і знаджує чоловіка. Словник синонімів української мови
  6. двоякий — Двоя́кий, -ка, -ке; -я́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)