двоєчник
ДВО́ЄЧНИК, а, ч., розм. Учень, який вчиться на двійки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двоєчник — Двоєчник, двієчник, двійкар Назва «двієчник», що стосується учня з поганою успішністю в навчанні, завдає прикрощів і клопоту не тільки батькам, учителям, а й працівникам редакцій наших періодичних видань. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича