1. Словник української мови в 11 томах

двірка

ДВІ́РКА, ДВО́РКА, и, ж., іст. Жін. до двора́к.

Довгенько ми не бачили свою дитину.. Розпитуєш у дворок, у дівчат. — Не знаємо, серце, не знаємо. Вашу дитину мов за золоту браму зачинено (Вовчок, І, 1955, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двірка — дворка, -и, іст. Жін. до дворак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двірка — Двірка, -ки ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина. Словник української мови Грінченка