двірцевий

ДВІРЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до дворе́ць 1.

Будучи при дворці, Радищев спостерігав усі мерзоти двірцевого життя (Вісник АН, 8, 1949, 8);

В Царському Селі влітку алеєю двірцевого парку прогулювався молодий цар (Довж., 1, 1958, 395).

∆ Двірце́вий переворо́т — насильницька зміна монарха силами придворних кіл, без участі народу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двірцевий — двірце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двірцевий — -а, -е. Те саме, що палацовий. Двірцевий переворот — насильницька зміна монарха силами придворних кіл, без участі народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двірцевий — 1. палацовий 2. це див. вокзал Словник чужослів Павло Штепа