1. Словник української мови в 11 томах

декламаторський

ДЕКЛАМА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до деклама́тор 1;

// Власт. декламаторові (у 1 знач.).

Я є в сій хвилі в дуже декламаторськім настрою і хочу Вам декламувати (Стеф., III, 1954, 214);

С.Шкурат дуже тонко, без будь-якого декламаторського пафосу передає внутрішній розвиток образу — духовне збагачення Недолі (Укр. кіномист., III, 1959, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декламаторський — деклама́торський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. декламаторський — -а, -е. Прикм. до декламатор 1). || Власт. декламаторові (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови