1. Словник української мови в 11 томах

декламаційний

ДЕКЛАМАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до деклама́ція 1.

У ній [темі симфонії] помітні метричні й наспівно декламаційні риси із старовинних народних дум (Мист., 1, 1959, 28);

Шевченко по природі поет пісенного, мелодійного складу. У Франка — потяг до ораторського, декламаційного стилю (Від давнини… І, 1960, 443).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декламаційний — декламаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. декламаційний — -а, -е. Прикм. до декламація 1). Великий тлумачний словник сучасної мови