декорація

ДЕКОРА́ЦІЯ, ї, ж. Живописне або архітектурне зображення місця і обстановки дії, встановлюване на сцені.

Декорація в глиб сцени показує вид села (Фр., IX, 1952, 33);

Важливо, щоб декорація й обстановка сцени і сама постановка п’єси були переконливі (Про мист. театру, 1954, 210);

*У порівн. Картини мінялись, ніби декорації в театрі (Н.-Лев., III, 1956, 144);

// перен. Загальний вигляд чого-небудь.

На правому березі потоку стоїть рівна, гладенька стіна з сірого граніту.. Потік закручується, і знову змінюється декорація: з стіни виступають здоровецькі піраміди з гострими верхами (Н.-Лев., II, 1956, 411);

// Оздоблення, прикраса.

Це був вродливий юнак.., один з тих, що їх природа насаджує в людському саду, як тюльпани — для декорації (Вільде, Сестри.., 1958, 471).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декорація — декора́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декорація — У ФР. прикраса, оздоба, оздоблення, оформлення, декорування, кн. декор|ум|; (облудна) ілюзія, окозамилювання, окозамилення. Словник синонімів Караванського
  3. декорація — -ї, ж. Живописне або архітектурне зображення місця та обстановки дії, встановлюване на сцені. || перен. Загальний вигляд чого-небудь. || Оздоблення, прикраса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. декорація — Оздоба, окраса, покраса, куншта, май, мая Словник чужослів Павло Штепа
  5. декорація — декора́ція (лат. decoratio, від decoro – прикрашаю) 1. Художнє або архітектурне оформлення сцени, простору, в межах якого відбувається зйомка кінофільму. 2. Переносно – зовнішньо показне, привабливе, але таке, що приховує непринадність чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. декорація — ПРИКРА́СА (те, що своєю присутністю, наявністю додає краси чомусь, прикрашає чиєсь життя, перебування десь), ОЗДО́БА, ОКРА́СА, КРАСА́, УБІ́Р (ВБІР), УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́), ОПРА́ВА, ОБА́РВЛЕННЯ рідше; ДЕКОРА́ЦІЯ розм., ДЕКО́Р книжн., спец. Словник синонімів української мови
  7. декорація — Декора́ція, -ції, -цією; -ра́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)