декорація

декора́ція

(лат. decoratio, від decoro – прикрашаю)

1. Художнє або архітектурне оформлення сцени, простору, в межах якого відбувається зйомка кінофільму.

2. Переносно – зовнішньо показне, привабливе, але таке, що приховує непринадність чогось.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декорація — ПРИКРА́СА (те, що своєю присутністю, наявністю додає краси чомусь, прикрашає чиєсь життя, перебування десь), ОЗДО́БА, ОКРА́СА, КРАСА́, УБІ́Р (ВБІР), УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́), ОПРА́ВА, ОБА́РВЛЕННЯ рідше; ДЕКОРА́ЦІЯ розм., ДЕКО́Р книжн., спец. Словник синонімів української мови
  2. декорація — Декора́ція, -ції, -цією; -ра́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. декорація — У ФР. прикраса, оздоба, оздоблення, оформлення, декорування, кн. декор|ум|; (облудна) ілюзія, окозамилювання, окозамилення. Словник синонімів Караванського
  4. декорація — -ї, ж. Живописне або архітектурне зображення місця та обстановки дії, встановлюване на сцені. || перен. Загальний вигляд чого-небудь. || Оздоблення, прикраса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. декорація — декора́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. декорація — Оздоба, окраса, покраса, куншта, май, мая Словник чужослів Павло Штепа
  7. декорація — ДЕКОРА́ЦІЯ, ї, ж. Живописне або архітектурне зображення місця і обстановки дії, встановлюване на сцені. Декорація в глиб сцени показує вид села (Фр. Словник української мови в 11 томах