декоративний

декорати́вний

(франц. decoratif, від лат. decoro – прикрашаю)

той, що прикрашає або служить для прикраси, оздоблення; мальовничий, зовнішньо ефектний;

¤ д-е мистецтво – різновид живопису і скульптури;

¤ д-і рослини – численна група культурних й дикоростучих рослин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декоративний — ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Признач. для оздоблення, прикраси. Важливим видом будівельної кераміки були декоративні плитки, призначені для оздоблення підлоги і стінок багатих світських і церковних будівель (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах
  2. декоративний — (який використовують для прикраси) орнаментальний. Словник синонімів Полюги
  3. декоративний — -а, -е. 1》 Признач. для оздоблення, прикраси. 2》 Живописний, мальовничий. 3》 Стос. до декорації, оформлення сцени. 4》 перен. Розрахований на зовнішній ефект; показний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. декоративний — Оздобний, оздоблювальний, клечальний, красувальний, окрашальний, скрашальний Словник чужослів Павло Штепа
  5. декоративний — див. художній Словник синонімів Вусика
  6. декоративний — [деикоратиўнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  7. декоративний — декорати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  8. декоративний — Декорати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. декоративний — ДЕКОРАТИ́ВНИЙ (призначений для оздоблення, прикраси), ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. Зеленіли свіжі газони в скверах. На їх манячіли ніби вимальовані на зеленому полі чудернацькі взорці з декоративних травок та усяких квіток (І. Словник синонімів української мови
  10. декоративний — ДЕКОРАТИВНИЙ – ДЕКОРАЦІЙНИЙ – ДЕКОРАТОРСЬКИЙ Декоративний. 1. Призначений для оздоблення, прикраси. Вж. зі сл.: вигляд, елемент, естамп, ефект, живопис, орнамент, прийом, розпис, фактор, властивість, кераміка, майстерня, пластика, роль, скульптура... Літературне слововживання