декоративний

ДЕКОРАТИ́ВНИЙ (призначений для оздоблення, прикраси), ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. Зеленіли свіжі газони в скверах. На їх манячіли ніби вимальовані на зеленому полі чудернацькі взорці з декоративних травок та усяких квіток (І. Нечуй-Левицький); Від минулого тут (у Середній Азії) збереглося багато прекрасних пам'яток архітектури, унікальних творів орнаментального мистецтва (з газети).

ПОКАЗНИ́Й (розрахований на зовнішній ефект), ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ, ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, ПАРА́ДНИЙ, БУТАФО́РНИЙ, БУТАФО́РСЬКИЙ, ПОМПЕ́ЗНИЙ (надто, невиправдано пишний, розкішний тощо); ФАЛЬШИ́ВИЙ (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось і т. ін. — який не відповідає дійсності). Довгий санаторний коридор. Дешеві копії картин на стінах, килимові доріжки, казенна показна чистота (П. Загребельний); Підкреслена зневага Жолкєвського, пиховитий гонор самого Замойського підбурювали, глибоко зачіпали людську гідність Наливайка (І. Ле); Під стіною від спальні — ліжко, не те, що спати, а декоративне, з подушками білими, як сніг, і — як не до стелі (А. Головко); Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж — із своїх парадних сторін (М. Слабошпицький); Чи не бутафорне, часом, її щастя? (Ірина Вільде); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик); Все в ньому роблене.. В жодному слові немає щирості, все наносне, фальшиве (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декоративний — (який використовують для прикраси) орнаментальний. Словник синонімів Полюги
  2. декоративний — декорати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. декоративний — ДЕКОРАТИВНИЙ – ДЕКОРАЦІЙНИЙ – ДЕКОРАТОРСЬКИЙ Декоративний. 1. Призначений для оздоблення, прикраси. Вж. зі сл.: вигляд, елемент, естамп, ефект, живопис, орнамент, прийом, розпис, фактор, властивість, кераміка, майстерня, пластика, роль, скульптура... Літературне слововживання
  4. декоративний — [деикоратиўнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. декоративний — -а, -е. 1》 Признач. для оздоблення, прикраси. 2》 Живописний, мальовничий. 3》 Стос. до декорації, оформлення сцени. 4》 перен. Розрахований на зовнішній ефект; показний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. декоративний — Оздобний, оздоблювальний, клечальний, красувальний, окрашальний, скрашальний Словник чужослів Павло Штепа
  7. декоративний — див. художній Словник синонімів Вусика
  8. декоративний — декорати́вний (франц. decoratif, від лат. decoro – прикрашаю) той, що прикрашає або служить для прикраси, оздоблення; мальовничий, зовнішньо ефектний; ¤ д-е мистецтво – різновид живопису і скульптури; ¤ д-і рослини – численна група культурних й дикоростучих рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. декоративний — Декорати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. декоративний — ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Признач. для оздоблення, прикраси. Важливим видом будівельної кераміки були декоративні плитки, призначені для оздоблення підлоги і стінок багатих світських і церковних будівель (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах