демагог
ДЕМАГО́Г, а, ч. Той, хто вдається до демагогії.
Демагоги виголошують гучні промови та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів (Шовк., Інженери, 1956, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- демагог — (той, хто багато безпідставно обіцяє) фразер, ірон. (з нахилом до пишності) красномовець, зневажл. словоблуд. Словник синонімів Полюги
- демагог — демаго́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- демагог — -а, ч. Той, хто вдається до демагогії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- демагог — Горлопан, горлач, словоблуд, баламута, дурисвіт Словник чужослів Павло Штепа
- демагог — демаго́г (грец. δημαγωγός, букв. – вождь народу) 1. В Стародавній Греції політичний діяч демократичного напряму. 2. Особа, яка намагається завоювати популярність, вдаючись до демагогії. Словник іншомовних слів Мельничука
- демагог — ФРАЗЕ́Р (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМО́ВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГО́Г (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУ́Д зневажл. (людина, якій властиве словоблудство). Словник синонімів української мови
- демагог — Демаго́г, -га; -го́ги, -гів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- демагог — рос. демагог (грец. demagogos, букв. — вождь народу) — 1-У Стародавній Греції демократичний політичний діяч. 2. Особа, яка намагається здобути популярність, вдаючись до демагогії — обіцянок, лестощів, навмисних перекручень. Eкономічна енциклопедія