демагог

ФРАЗЕ́Р (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМО́ВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГО́Г (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУ́Д зневажл. (людина, якій властиве словоблудство). — Ви фразер, граєтесь гарними словами, високими ідеями, а я вам пойняла віри... (І. Нечуй-Левицький); Адвокатські прийоми, добірні фрази, пласкі дотепи полонили деяких слухачів. Вони спочивали від учорашніх брудних, лайливих промов, благодушно слухаючи красномовця (І. Ле); Демагоги виголошують гучні промови, та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів (Ю. Шовкопляс); Чого б не зробили словами окрилені люди, Коли б не ганьбили їх трепетних слів словоблуди! (І. Муратов). — Пор. базі́ка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демагог — (той, хто багато безпідставно обіцяє) фразер, ірон. (з нахилом до пишності) красномовець, зневажл. словоблуд. Словник синонімів Полюги
  2. демагог — демаго́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. демагог — -а, ч. Той, хто вдається до демагогії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. демагог — Горлопан, горлач, словоблуд, баламута, дурисвіт Словник чужослів Павло Штепа
  5. демагог — демаго́г (грец. δημαγωγός, букв. – вождь народу) 1. В Стародавній Греції політичний діяч демократичного напряму. 2. Особа, яка намагається завоювати популярність, вдаючись до демагогії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. демагог — Демаго́г, -га; -го́ги, -гів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. демагог — ДЕМАГО́Г, а, ч. Той, хто вдається до демагогії. Демагоги виголошують гучні промови та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів (Шовк., Інженери, 1956, 126). Словник української мови в 11 томах
  8. демагог — рос. демагог (грец. demagogos, букв. — вождь народу) — 1-У Стародавній Греції демократичний політичний діяч. 2. Особа, яка намагається здобути популярність, вдаючись до демагогії — обіцянок, лестощів, навмисних перекручень. Eкономічна енциклопедія