1. Словник української мови в 11 томах

демобілізація

ДЕМОБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Переведення збройних сил і народного господарства країни з військового стану на мирний.

2. Увільнення із збройних сил військовослужбовців після закінчення війни або строку військової служби.

Після закінчення війни Радянський Союз набагато скоротив свої збройні сили. В 1945 р. була проведена демобілізація першої і другої черг (Іст. УРСР, II, 1957, 621);

Келембет повернувся після демобілізації до себе на завод у рідний цех, майже на старе місце (Ю. Янов., II, 1954, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демобілізація — демобіліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. демобілізація — Загальнодержавний захід для планомірного переведення народного господарства з воєнного на мирний стан і подальшого скорочення Збройних Сил України та інших військ. англ. demobilization; нім. Demobilisierung f=; угор. demobilizáció; рос. демобилизация. Словник із соціальної роботи
  3. демобілізація — -ї, ж. 1》 Переведення збройних сил і народного господарства країни з воєнного стану на мирний. 2》 Звільнення зі збройних сил військовослужбовців після закінчення війни або строку військової служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. демобілізація — демобіліза́ція (від де... і мобілізація) 1. Переведення збройних сил і економіки країни з військового стану на мирний. 2. Скорочення після закінчення війни збройних сил до штатів мирного часу. 3. Увільнення військовослужбовців із збройних сил після закінчення строку служби. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. демобілізація — Демобіліза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)