1. Словник української мови в 11 томах

деморалізувати

ДЕМОРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Викликати деморалізацію.

Хай його [театр] не вабить французька оперетка, ані салонне базікання, бо перша деморалізує не так, може, публіку, як артистів (Фр., XVI, 1955, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деморалізувати — деморалізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. деморалізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Викликати деморалізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деморалізувати — Псувати, зіпсовувати, зіпсувати, позіпсовувати, позіпсувати, розкладати, розкласти, порозкладати, розбещувати, розбестити, поробещувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. деморалізувати — ДЕМОРАЛІЗУВА́ТИ див. деморалізо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  5. деморалізувати — Деморалізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)