деморалізований

ДЕМОРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до деморалізува́ти.

Через таке ставлення [тілесні покарання попів] нижче духовенство було часто деморалізоване (Фр., XVI, 1955, 142);

Деморалізована останніми подіями, нарада мовчала (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 251);

// У знач. прикм.

Здавалося, що полковник використає нагоду і розгромить деморалізовану ватагу (Ле, Наливайко, 1957, 59).