деморалізований
деморалізо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до деморалізувати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деморалізований — деморалізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- деморалізований — Деморалізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- деморалізований — ДЕМОРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до деморалізува́ти. Через таке ставлення [тілесні покарання попів] нижче духовенство було часто деморалізоване (Фр., XVI, 1955, 142); Деморалізована останніми подіями, нарада мовчала (Стельмах, Кров людська.. Словник української мови в 11 томах