демос
ДЕ́МОС, у, ч., книжн. Народ, непривілейована частина населення у класовому суспільстві.
Вільне населення Аттіки поділялось на аристократів (знать) і простий народ — демос (Іст. стар. світу, 1957, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- демос — де́мос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- демос — -у, ч., книжн. Народ, непривілейована частина населення у класовому суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- демос — Народ, нарід Словник чужослів Павло Штепа
- демос — де́мос (грец. δήμος – народ) у Стародавній Греції народ – основна частина вільного повноправного населення, що протистояла аристократії (евпатридам). Словник іншомовних слів Мельничука
- демос — У стародавній Греції народ у цілому або народ на відміну від аристократії. Універсальний словник-енциклопедія
- демос — НАРО́Д (основна трудова частина населення країни — на противагу соціальним верхам), НИЗИ́ мн., ДЕ́МОС книжн., ЛЮД заст., ЛЮ́ДИ мн., заст., ПОСПІ́ЛЬСТВО заст.; МА́СИ мн., ТРУДЯ́ЩІ мн. (у літературі соціалістичного напряму, в мові радянської доби). Словник синонімів української мови