державність

ДЕРЖА́ВНІСТЬ, ності, ж. Державний лад; державна організація.

Була створена [в СРСР] державність народів, які раніше не мали її (Вісник АН, 10, 1957, 5);

Велика Жовтнева соціалістична революція звільнила від царських пут український народ, забезпечила йому повну можливість будувати свою державність, літературу і мистецтво (Панч, В дорозі, 1959, 249);

Важливе значення для розвитку радянського демократизму має процес переростання соціалістичної державності в комуністичне самоврядування (Ком. Укр., 2, 1961, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. державність — держа́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. державність — [деиржаўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. державність — -ності, ж. Державний лад; державна організація. Великий тлумачний словник сучасної мови