державний

ДЕРЖА́ВНИЙ, а, е. Прикм. до держа́ва.

— А я на зразок позова зложив скаргу до другої Державної думи про нашу горемичну [бідолашну] козачу долю (Мирний, IV, 1955, 367);

Робітники, колгоспники та інтелігенція по праву пишаються тим, що на державному прапорі України виблискує найвища урядова нагорода — орден Леніна (Наука.., 12, 1957, 1);

// Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ.

Член партії повинен: ..проявляти пильність, берегти партійну і державну таємницю (Статут КПРС, 1961, 4);

Син України з сином Комі Державні зважують діла (Рильський, І, 1956, 350);

// Який бере безпосередню участь у керівництві державою.

У боротьбі за об’єднання й незалежність руських земель Дмитрій Донськой виявив якості великого державного діяча і видатного полководця (Іст. СРСР, І, 1957, 84).

∆ Держа́вне пра́во — галузь права, положеннями якої визначено і закріплено суспільний і державний устрій країни, принципи організації і діяльності державних органів, основні права і обов’язки громадян, виборчу систему країни;

Держа́вні екза́мени (і́спити) — випускні екзамени у вищих навчальних закладах.

Та що ж, коли у Вас.. докторату не дають, а без того Лілі не можна було б потім в Росії державні іспити складати (Л. Укр., V, 1956, 416).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. державний — Рада державна: австрійський парламент; Рада повітова: повітова влада в кол. Галичині. [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. державний — державний – державницький Словотвірно і семантично вони споріднені з іменником держава, однак розрізняються відтінками у значенні, а головне – сполучуваністю. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. державний — держа́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. державний — -а, -е. Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. державний — ДЕРЖА́ВНИЙ (підпорядкований або належний державі як апарату політичної влади), УРЯДО́ВИЙ, КОРО́ННИЙ заст.; КАЗЕ́ННИЙ, КАМЕРА́ЛЬНИЙ діал. (який належить державі). Словник синонімів української мови
  6. державний — Держа́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)